Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сікало Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Сікало Ю. К. Соціально-медична характеристика хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / Ю. К. Сікало // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 623-628. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_76 | ||
| 2. | 
Сікало Ю. К. Зв’язок рівнів мелатоніну та ФНП-α з особливостями сну у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 1. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_1_14 | ||
| 3. | 
Сікало Ю. К. Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит та корекція їх пароксетином [Електронний ресурс] / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_3_10 Обстежено 204 хворих на ревматоїдний артрит (РА), серед яких виявлено 146 пацієнтів із психоемоційними розладами різного рівня. З метою оцінки впливу пароксетину на психоемоційний стан та динаміку клініко-лабораторних показників 146 хворих на РА з наявними психоемоційними розладами було розподілено на дві групи, ідентичні за віком і статтю, клінічними проявами захворювання та психометричними показниками. Пацієнти обох груп отримували традиційне лікування, що включало застосування протизапальних та базисних препаратів (метотрексат, лефлуномід чи сульфасалазин) у стабільних дозах. Пацієнти 2-ї групи додатково отримували пароксетин у дозі 20 мг 1 раз на добу (вранці) протягом 12 тиж. Запропонована схема лікування з пароксетином виявилася ефективнішою як стосовно корекції психоемоційного стану пацієнтів, так і щодо основних проявів захворювання. Відбулося значуще зниження рівня тривожності, депресивних, іпохондричних проявів, явищ астенізації та невротизації. Ефективність лікування хворих на РА із включенням пароксетину була вищою також за показниками ACR 50 - на 32 % та ACR 20 - на 31,5 % від традиційної схеми лікування. Отримані дані дають підстави рекомендувати пароксетин для корекції психоемоційних розладів у хворих на РА. | ||
| 4. |
Сікало Ю. К. Особливості мелатонінового та цитокінового профілю у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_4_19 | ||
| 5. | 
Журавльова Л. В. Клінічний випадок вторинного остеопорозу у пацієнта з неспецифічним виразковим колітом [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, Ю. К. Сікало, М. О. Олійник // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 3. - С. 423-430. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_3_23 Заболеваемость и распространенность хронических воспалительных заболеваний желудочно-кишечного тракта растет во всех регионах мира. Целиакию, болезнь Крона и неспецифический язвенный колит диагностируют в наиболее продуктивный период жизни, эти патологии значительно ограничивают ее качество, нарушают психоэмоциональное состояние и социальный статус пациента. Среди внекишечных проявлений хронических заболеваний тонкого и толстого кишечника наибольшую актуальность имеет остеопороз, который ассоциируется с повышенным риском переломов. Цель работы - описать клинический случай вторичного остеопороза на фоне длительного течения неспецифического язвенного колита, осветить проблемы мониторинга, лечения и возможные пути их решения. Представлен клинический случай развития тяжелого вторичного остеопороза у больного с неспецифическим язвенным колитом. Определяющие в потере костной массы этих больных - хроническое воспаление слизистой оболочки, нарушение энтерального всасывания и прием глюкокортикоидов. Актуальными средствами мониторинга развития остеопороза в группах риска являются определение индивидуального риска переломов FRAXI, регулярный клинико-лабораторный контроль и денситометрия. Современное лечение вторичного остеопороза должно носить персонифицированный характер с надлежащим контролем за течением основного заболевания. Выводы: клинический случай демонстрирует необходимость дальнейших популяционных проспективных исследований для создания диагностических и лечебных алгоритмов, что помогут в предоставлении персонифицированной терапии пациентам с болезнями желудочно-кишечного тракта, которым грозит остеопороз и переломы в молодом возрасте. | ||
| 6. | 
Сікало Ю. К. Особливості психічного стану хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з рівнем мелатоніну та показником фактора некрозу пухлини альфа крові [Електронний ресурс] / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук // Ліки України плюс. - 2014. - № 1. - С. 52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2014_1_37 | ||
| 7. | 
Журавльова Л. В. Паранеопластичні ревматологічні синдроми [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало // Ліки України. - 2019. - № 7. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2019_7_8 | ||
| 8. |
Журавльова Л. В. Клінічний випадок ураження опорно-рухового апарату у хворої на COVID-19 [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, В. О. Федоров, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало, Н. В. Єрахторіна, Т. І. Ховрат // Ліки України. - 2021. - № 1. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2021_1_8 | ||
| 9. | 
Журавльова Л. В. Деякі питання антибактеріальної терапії в ревматології. Огляд літератури [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало // Український терапевтичний журнал. - 2021. - № 2. - С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2021_2_11 Важливою проблемою сьогодення є боротьба з інфекційними агентами. Лікування інфекційної патології ревматологічних хворих часто є складним завданням. Основні проблеми, з якими стикаються лікарі-ревматологи, - це наявність нових збудників захворювань, роль умовно-патогенної мікрофлори та збільшення впливу резистентних мікроорганізмів, питання ефективності та взаємодії антибактеріальних засобів з протиревматичними препаратами. Усе це зумовлює необхідність пошуку і розробки нових схем і методів антибактеріальної терапії в ревматології. Основними захворюваннями, які асоціюються з бактеріальною інфекцією, є реактивні артрити, Лайм-артрит на тлі бореліозу Лайма, бактеріальний (септичний) артрит тощо. Проаналізовано джерела літератури та міжнародні рекомендації щодо можливості застосування антибактеріальних препаратів у разі реактивного артриту (РА), Лайм-артриту та бактеріального (септичному) артриту. Наведено схеми раціональної антибактеріальної терапії. За РА важливе значення має своєчасне лікування хламідійної урогенітальної інфекції. Відзначено ефективність лікування ранніх стадій Лайм-артриту, тобто на етапі мігруючої еритеми, що може бути первинною профілактикою ураження суглобів. Висвітлено комбінації та терміни проведення антибактеріальної терапії за бактеріального (септичному) артриту. Слід пам'ятати, що бактеріальна інфекція може бути тригером розвитку ревматологічної патології, тому своєчасне застосування адекватної антибактеріальної терапії може бути первинною профілактикою окремих захворювань. Тому розробка ефективних схем раціональної антибактеріальної терапії та моніторинг інфекційних агентів є актуальними проблемами. Лікарі-ревматологи мають бути ознайомлені з новими рекомендаціями щодо менеджменту інфекційної патології та своєчасно призначати максимально ефективні схеми і програми лікування. | ||
| 10. | 
Журавльова Л. В. Досвід дистанційного навчання студентів-іноземців на клінічній кафедрі медичного закладу вищої освіти в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало, І. В. Летік // Медична освіта. - 2021. - № 3. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2021_3_8 | ||
| 11. |
Журавльова Л. В. Клінічний випадок атипового перебігу хвороби Крона [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, Ю. К. Сікало, М. О. Олійник, А. К. Журавльова, Г. П. Зінченко, Є. В. Титов // Патологія. - 2022. - Т. 19, № 3. - С. 256-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2022_19_3_14 Хвороба Крона (ХК) - хронічне рецидивне запальне захворювання кишечника з широкою варіабельністю клінічних проявів; може перебігати і за класичними шлунково-кишковими фенотипами, і з переважанням позакишкових ознак. Атиповий перебіг ХК спостерігають відносно часто, він є проявом ураження майже всіх систем організму, включаючи гепатобіліарну, імунну, кровотворну, серцево-судинну, нервову, а також уражає очі, шкіру, легені та нирки. Атипова маніфестація часто передує кишковим проявам, що ускладнює встановлення діагнозу. Різноманітні клінічні прояви ХК, часто нетиповий перебіг, а також відсутність стандартизованих критеріїв діагностики можуть стати перепоною для лікарів на шляху вчасного виявлення хвороби й ефективного лікування. Мета роботи - описати клінічний випадок діагностично складного пацієнта нашої клініки з атиповим перебігом ХК та ускладненнями, несумісними з життям; висвітлити проблему моніторингу та можливі шляхи вирішення. В наведеному клінічному випадку описано пацієнта ревматологічного відділення КНП "Обласна клінічна лікарня" ХОР (м. Харків) з атиповим перебігом ХК, переважними проявами ураження нервової та судинної систем. Під час перебування у стаціонарі пацієнтові здійснили повний спектр діагностичних тестів, він проконсультований суміжними спеціалістами, однак прямих даних про запальне захворювання кишківника не отримали. Неможливість виконати колоноскопію з біопсією, що пов'язана з тяжкістю стану пацієнта, відтермінувала вчасне діагностування ХК і зумовила виникнення ускладнень, несумісних з життям. Діагноз встановили посмертно. Хворий помер внаслідок інтоксикації, що спричинена ускладненням ХК, а саме перфорацією кишки, проривом міжкишкового абсцесу, виникненням перитоніту, септицемії. Висновки: ХК - складна міждисциплінарна проблема, і вкрай важливим є вивчення лікарями варіантів атипової маніфестації та перебігу запальних захворювань кишківника, методів їх оцінювання та шляхів ефективного менеджменту. В цьому кейсі наведено останні епідеміологічні дані щодо поширеності атипових проявів ХК, визначено ключові напрями діагностичного пошуку в складного пацієнта. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |